З 2 червня починається формування міжобласних відділень Антимонопольного комітету:
· Північного (Київ) шляхом приєднання Житомирського, Чернігівського та Черкаського відділень.
· Північно-Східного (Харків), яке об’єднає Сумщину, Полтавщину, Донеччину та Луганщину.
· Південно-Східного (Дніпро), що стане центром також для Запоріжжя та Кіровоградщини.
· Південного (Одеса), яке куруватиме Херсонщину, Миколаївщину та Крим.
· Південно-Західного (Хмельницький), до якого приєднаються Вінниця, Тернопіль та Буковина.
· Західного (Львів), що відповідатиме за Рівне, Волинь, Івано-Франківськ та Закарпаття.
Тобто, 18 територіальних відділень припинять існування як юридичні особи, натомість 6 стануть справжніми потужними регіональними центрами.
НАГОЛОШУЄМО: в усіх обласних центрах залишаться відокремлені підрозділи АМКУ. Тобто, подати заяву чи скаргу, проконсультуватися, надати відповідь на запит органу Комітету можна буде і у звичному місці, і в міжрегіональному відділенні.
Формальна ЗМІНА буде лише одна – адміністративні колегії діятимуть і ухвалюватимуть рішення та рекомендації лише в нових міжрегіональних відділеннях. Однак навіть тут для зручності сторін ми розробляємо систему відеозв’язку, яка дасть можливість не їхати в сусідню область (міжрегіональні центри АМКУ географічно завжди є сусідніми для областей, де залишаться лише відокремлені підрозділи), а взяти участь в засіданні зі свого обласного центру.
Для чого ця реформа:
· Для створення гнучкої та ефективної сучасної системи із захисту конкуренції на місцях. Ресурс для цієї розбудови з’явиться завдяки скороченню адміністративних витрат Комітету через ліквідацію 18 юридичних осіб.
· Натомість нові міжрегіональні відділення отримають найсучасніше методологічне забезпечення, а співробітники, включно із тими, які й надалі працюватимуть у відокремлених обласних відділеннях без статусу юрособи, отримають кращу матеріальну винагороду.
· Буде остаточно уніфіковано правозастосування в регіонах.
· Усунення залежності від обласних органів влади дозволить ефективніше боротися із антиконкурентними діями цих органів – створенням бар’єрів для входу на ринок, дискримінаційними умовами в питаннях оренди землі, комунальної власності, доступу до ресурсів тощо. В цій же площині лежить зниження потенційних корупційних ризиків.
Отже, результатом реформи стане наближення регіональних органів АМКУ до проблем місцевого бізнесу та ефективніший захист конкуренції в регіонах.